Сірий Ангел у сірому плащі
Схожий на людей.
ВОНИ
Нарікають на життя
Вимочують крила в поросі
Просмажуються в розсолі сліз
Бредуть бездоріжжям сірим
А Н Г Е Л
АНГЕЛ прийшов
Ангел прийшов на землю.
Сірий...
ВІН НЕ зможе
Навчити літати ЇХ.
ВОНИ НЕ помічають
Орнаменту горобини на вишиванці полудня,
ВОНИ блукають у вересневих калюжах,
Думаючи, що то - океани...
А якщо і згадає хто, звідки він родом,
І підійме сині очі до купола блакиті,
ВОНИ цілим натовпом жбурнуть під ноги каміння,
Аби перечепився.
Аби НЕ зміг
Струсити оману буднів,
Аби не зрозумів, що він - АНГЕЛ!!!,
На якому не сірий плащ -
Крила,
Вимочені в земному поросі
Сірому.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
